Переглядiв: 4487 У середньому, українці гуглять слово "англійська" 33 000 разів на місяць.
Контент реклами, яка нас "переслідує", часто пов'язаний із курсами, семінарами, тренінгами, коучингом або психологією. Вас будуть ловити на маркетингові "гачки": англійська за 2 місяці або без домашніх завдань і без зубріння, з носієм мови, за авторською методикою, спікінги на пуфах, без підручників, у кафе, по вайберу і т.д.
Розберемося, що з цього є вигадкою і великим No-no, а що має право на існування.
Найкращий викладач – це носій мови
Дійсно, заняття з носієм мови завжди мотивують і сприяють навчанню.
Є одне велике АЛЕ. Носій мови повинен бути професійним викладачем, а не просто людиною з США, яка у себе на батьківщині працює водієм автобуса. Процес освоєння мови передбачає певну системність і знання. Якщо ви хочете не тільки із захватом слухати і насолоджуватися американським акцентом та його "r", то зверніть увагу на кваліфікацію носія, досвід роботи та відгуки інших студентів.
Індивідуальні уроки ефективніші за групові
Дуже поширений міф про те, що в групі з 8 осіб у вас практично немає шансів виговоритися й обсяг уваги особисто вам буде мізерним.
Насправді навіть заняття з 15 студентами буде ефективнішим за індивідуальне, якщо підхід правильний. У комунікативній методиці більша частина активностей – парна або групова. Тож ви постійно спілкуєтеся зі своїми одногрупниками, а не з викладачем. Роль викладача зводиться до мінімуму. Якщо ж ваші заняття проходять у форматі лекції, а ви просто слухаєте, то варто замислитися, а чи не час такому наставнику сказати: "Hasta la vista, baby".
Спочатку необхідно вивчити граматику і слова, а потім розмовляти
Ні, ні й ще раз ні.
Ми вчимо лексику та граматику, щоб ГОВОРИТИ. Якщо на заняттях ви просто робите письмові вправи, але не використовуєте новий матеріал у мові, то це не вивчення мови.
Говорити англійською, французькою чи німецькою потрібно вже з першого заняття.
Робити помилки – це погано
Це не погано, це нормально. Але страх зробити помилку – один із найпоширеніших бар'єрів, які блокують говоріння. У такому випадку радимо керуватися принципом: прагніть бути зрозумілим і ефективними, а не ідеальними, якщо ваша мета не складання міжнародного іспиту.
Це неправильно, якщо викладач не виправляє помилки
Не обов'язково. Виправлення помилок, обмовок, вимови – досить витратний за часом процес. Кваліфікований викладач завжди знає, які помилки треба коригувати, а які ні, коли це робити, а коли не слід. Якщо ваш teacher буквально "рубає" студентів на кожному слові, то тут явно щось не так.
Іноземну мову можна вивчити за кілька місяців
Спробуйте згадати українські еквіваленти до російських виразів і слів: гвоздь программы, господствующий, за счет спонсора, принимать участие, форточка. Звичайно ж, це не “гвіздок програми” (правильно “окраса передачі”), “господуючий” (правильно “панівний”),“за рахунок спонсора” (правильно “за кошти спонсора”), “приймати участь” (правильно “брати участь”), “фірточка” (правильно “кватирка”). Це побутові слова, і навіть з ними бувають нюанси, при тому що й українська, і російська для більшості мешканців нашої країни рідні. Так чи можна вивчити за кілька місяців абсолютно іншу мову, яка навіть не входить до групи слов'янських? Звичайно ж, ні. Але можливо підняти рівень, розширити словниковий запас або поліпшити певні навички.
У мене немає таланту до мов
Дуже притягнута за вуха відмазка, щоб не вчити англійську. Якщо ви змогли заговорити українською та/або російською, то у вас є 100% здатність говорити й іншим мовами. Не виключено, що вам легше буде даватися французька, а не англійська, італійська, а не корейська. Але ставити діагноз "бездарщина" людині з розвиненою мовою, як мінімум, нерозумно.
Іноземна мова важка, я не розумію викладача
Тут дуже багато "якщо". Так, вона важка, якщо:
- вам неправильно підібрали рівень;
- викладач торохтить, не адаптує свою мову до вашого рівня;
- неправильно обрали підручник для групи;
- на занятті вам дають багато граматики і правил;
- викладач дає важкі тексти і фільми, що не відповідають вашому рівню;
- теми і підручник нудні, застарілі, банальні і т.д.
Є ще маса інших установок, які демотивують учнів.
Наприклад, упередження з приводу віку: "Я занадто старий/стара, щоб вчитися". Або місця проживання: "Якщо ти не народився в Англії, то ніколи не будеш говорити на рівні носія".
Як то кажуть, хто хоче, той шукає можливості, а хто не хоче, вигадує нові небилиці.
