Як швидко минає час! Скільки разів ви казали цю фразу лише минулого тижня?
Ми намагаємося отримати максимум інформації за одиницю часу. А швидкість обробки інформації стала в рази вищою. Наприклад, диктори телебачення ще 40 років тому вимовляли близько 80 слів за хвилину. Згадайте голос Левітана: "Гаваріт Масква. (пауза) Масковскає врємя 12 часов". Зараз швидкість мовлення провідних новинних програм близько 120 слів за хвилину. До речі, психологи вважають, що саме при 120-180 оратор викликає максимальну довіру у глядача. Якщо ж він розженеться до 300 слів за хвилину, слухачі перестануть його розуміти.
Зрозуміло, що кількість слів безпосередньо залежить від того, як швидко мовець видає інформацію. Але є ще один цікавий феномен. Будь-яка мова, а тим більше за наших часів гіпершвидкості, прагне до економії і скорочень.
І ще один тест на вік. Якщо ви говорите секретар, а не офіс-менеджер, повідомлення, а не меседж, кадровик, а не ейчар, демонстраційна зала, а не шоурум, модний прикид, а не модний лук, то навряд чи ви з покоління Z.
Це не сленг, це слова, які ви можете почути по радіо і національному телебаченню. Цікавий і інший факт, про середньостатистичну кількість букв у мовах. Наприклад, в японській - їх 11, а в англійській - всього лише 5. В українській мові - 6-7, і тому не дивно, що інгліш (English) так активно витісняє українські та російські слова. Якщо раніше основним джерелом новонароджених лексичних одиниць була сфера інформаційних технологій, то зараз це і кулінарія, і маркетинг, й освіта, і туризм, і мода.
Відносно новими можна назвати наступні слова для позначення подій і тенденцій:
З'явилося дуже багато дієслів з українськими або російськими закінченнями, але англійським коренем: апдейтити, апгрейдити, аплоадити, банити, бекапити, вейпити, гуглити, дрифтувати, зіпувати, роззіпувати, інстраграмити, клікати, конектитися, лайкати, міксувати, пампити, постити, розшарити, релаксувати, репостнути, респектувати, серфити, стрімити, твітити, тролити, факапити, фейлити, філірувати, фіксувати, фоловити, френдити, хайпити, хедхантити, хейтити, чатитись, шерити, шопитися, юзати.
Зайдіть до ресторану і придивіться до мови меню, яка зараз для молоді буде абсолютною нормою.
А як вам ці, шо "понаїхали": аккаунт-менеджер, аутлет, аутсорсинг, афтепаті (від анг. Afterparty – продовження вечірки після основної або основної частини заходу), бейдж, бенефіціар, брифінг, девайс, девелопмент, дедлайн, дисконт, драфт (від анг. Draft – чернетка, наприклад, драфт договору), івент, промоушн, асап, естеблішмент, камбек (від анг. Comeback – повернення або повернення замовлення), технічне обслуговування (від анг. Cleaning – прибирання, клінінгова компанія – тобто організація, яка надає послуги з прибирання офісу), краудфандинг (від анг. Crowdfunding – громадське фінансування), коучинг (Coach - персональний наставник-психолог), лайфхак (від анг. Lifehacking - порада, корисна для життя), мастхев (від анг. Musthave – річ, яку потрібно обов'язково мати або купити), пролонгація (від анг. Long – продовження, зазвичай мається на увазі продовження договору), сток (від анг. Stock – запас, склад. наприклад, "товару немає у стоку" означає, що його немає в наявності), семпли (Sample – зразки, наприклад, зразки продукції), ресепшн (від анг. Reception – приймальня), фідбек (від анг. Feedback – зворотний зв'язок), флаєр ...
Крім вузькопрофесійного сленгу, в кожної компанії є мітинг руми, в яких проходять онлайн-вебінари і відеочати.
А уявіть бабусю з дідусем поряд, які подорожують до онуків за кордон. Їх перший культурний шок почнеться відразу в Борисполі: чекін (від анг. Check-in – реєстрація), чартер (анг. Charter – приватний авірейс), лоу-кост (від анг. Low-cost – бюджетна авіакомпанія), букінг (від анг . Booking – резервування), кеш (від анг. Cash – готівкові гроші), кешбек (від анг. Cashback – повернення грошей), д'юті-фрі (від анг. Duty-free – магазин в аеропорту), джетлаг (від анг. Jet lag - синдром втоми від зміни часових поясів).
Колись один шанувальник російської мови запропонував замінити слова іноземного походження аналогами російської. Ось навіщо італійське "фортепіано" (від forte – голосно і piano – тихо), якщо цей музичний інструмент можна назвати "тихогром", лабіринт - "блуждаліще", тротуар - "топталіще", більярд - "шарокат", а інстинкт - "побудка". Як бачимо, його благородна ініціатива не прижилася.
Чи буде англійська мова єдиною мовою світової громадськості? Або вона просто розпустить свої щупальця в інших країнах і адаптується під локальні, тобто місцеві, мови? Чи варто протистояти цьому явищу? Або це супутні процеси глобалізації та інтенсивного злиття культур?