Підписуйся на 5 корисних листів на рік.
Авторські навчальні відео, актуальні підбірки слів та веселі тести.
Ніякої туфти та реклами. Обіцяємо.
Ось зуб.
Як швидко минає час! Скільки разів ви казали цю фразу лише минулого тижня?
Ми намагаємося отримати максимум інформації за одиницю часу. А швидкість обробки інформації стала в рази вищою. Наприклад, диктори телебачення ще 40 років тому вимовляли близько 80 слів за хвилину. Згадайте голос Левітана: "Гаваріт Масква. (пауза) Масковскає врємя 12 часов". Зараз швидкість мовлення провідних новинних програм близько 120 слів за хвилину. До речі, психологи вважають, що саме при 120-180 оратор викликає максимальну довіру у глядача. Якщо ж він розженеться до 300 слів за хвилину, слухачі перестануть його розуміти.
Зрозуміло, що кількість слів безпосередньо залежить від того, як швидко мовець видає інформацію. Але є ще один цікавий феномен. Будь-яка мова, а тим більше за наших часів гіпершвидкості, прагне до економії і скорочень.
І ще один тест на вік. Якщо ви говорите секретар, а не офіс-менеджер, повідомлення, а не меседж, кадровик, а не ейчар, демонстраційна зала, а не шоурум, модний прикид, а не модний лук, то навряд чи ви з покоління Z.
Це не сленг, це слова, які ви можете почути по радіо і національному телебаченню. Цікавий і інший факт, про середньостатистичну кількість букв у мовах. Наприклад, в японській - їх 11, а в англійській - всього лише 5. В українській мові - 6-7, і тому не дивно, що інгліш (English) так активно витісняє українські та російські слова. Якщо раніше основним джерелом новонароджених лексичних одиниць була сфера інформаційних технологій, то зараз це і кулінарія, і маркетинг, й освіта, і туризм, і мода.
Відносно новими можна назвати наступні слова для позначення подій і тенденцій:
З'явилося дуже багато дієслів з українськими або російськими закінченнями, але англійським коренем: апдейтити, апгрейдити, аплоадити, банити, бекапити, вейпити, гуглити, дрифтувати, зіпувати, роззіпувати, інстраграмити, клікати, конектитися, лайкати, міксувати, пампити, постити, розшарити, релаксувати, репостнути, респектувати, серфити, стрімити, твітити, тролити, факапити, фейлити, філірувати, фіксувати, фоловити, френдити, хайпити, хедхантити, хейтити, чатитись, шерити, шопитися, юзати.
Зайдіть до ресторану і придивіться до мови меню, яка зараз для молоді буде абсолютною нормою.
А як вам ці, шо "понаїхали": аккаунт-менеджер, аутлет, аутсорсинг, афтепаті (від анг. Afterparty – продовження вечірки після основної або основної частини заходу), бейдж, бенефіціар, брифінг, девайс, девелопмент, дедлайн, дисконт, драфт (від анг. Draft – чернетка, наприклад, драфт договору), івент, промоушн, асап, естеблішмент, камбек (від анг. Comeback – повернення або повернення замовлення), технічне обслуговування (від анг. Cleaning – прибирання, клінінгова компанія – тобто організація, яка надає послуги з прибирання офісу), краудфандинг (від анг. Crowdfunding – громадське фінансування), коучинг (Coach - персональний наставник-психолог), лайфхак (від анг. Lifehacking - порада, корисна для життя), мастхев (від анг. Musthave – річ, яку потрібно обов'язково мати або купити), пролонгація (від анг. Long – продовження, зазвичай мається на увазі продовження договору), сток (від анг. Stock – запас, склад. наприклад, "товару немає у стоку" означає, що його немає в наявності), семпли (Sample – зразки, наприклад, зразки продукції), ресепшн (від анг. Reception – приймальня), фідбек (від анг. Feedback – зворотний зв'язок), флаєр ...
Крім вузькопрофесійного сленгу, в кожної компанії є мітинг руми, в яких проходять онлайн-вебінари і відеочати.
А уявіть бабусю з дідусем поряд, які подорожують до онуків за кордон. Їх перший культурний шок почнеться відразу в Борисполі: чекін (від анг. Check-in – реєстрація), чартер (анг. Charter – приватний авірейс), лоу-кост (від анг. Low-cost – бюджетна авіакомпанія), букінг (від анг . Booking – резервування), кеш (від анг. Cash – готівкові гроші), кешбек (від анг. Cashback – повернення грошей), д'юті-фрі (від анг. Duty-free – магазин в аеропорту), джетлаг (від анг. Jet lag - синдром втоми від зміни часових поясів).
Колись один шанувальник російської мови запропонував замінити слова іноземного походження аналогами російської. Ось навіщо італійське "фортепіано" (від forte – голосно і piano – тихо), якщо цей музичний інструмент можна назвати "тихогром", лабіринт - "блуждаліще", тротуар - "топталіще", більярд - "шарокат", а інстинкт - "побудка". Як бачимо, його благородна ініціатива не прижилася.
Чи буде англійська мова єдиною мовою світової громадськості? Або вона просто розпустить свої щупальця в інших країнах і адаптується під локальні, тобто місцеві, мови? Чи варто протистояти цьому явищу? Або це супутні процеси глобалізації та інтенсивного злиття культур?
