Cleft Sentence (розщеплене речення) – правила вживання

Іноді в спілкуванні виникає потреба підкреслити певну частину речення. Наприклад, ви хочете чітко дати зрозуміти, хто зробив певну дію або що саме сталося. Тут на допомогу приходять cleft sentences – розщеплені речення. Це така граматична хитрість, яка дозволяє розбити звичайне речення на дві частини, щоб одна з них стала більш помітною, ніби підсвіченою прожектором. 

Цілком можливо, що ви, самі того не знаючи, часто чули або навіть використовували cleft sentences. Тож це не просто граматична теорія, вони активно використовуються в повсякденному мовленні, в літературі, у новинах та фільмах. Розуміння cleft sentences стане корисним інструментом для вас.

---

Зміст 

1. Що таке cleft sentences і як вони працюють

2. Типи cleft sentences та їх структури

2.1. It-cleft sentence

2.2. What-cleft sentence

2.3. Інші види cleft sentences

3. Порівняння cleft sentence з іншими способами створення акценту в реченні

3.1. Інверсія чи cleft sentence?

3.2. Підсилювальні прислівники

4. Вправа на закріплення cleft sentences

5. FAQ

---

 

Що таке cleft sentences і як вони працюють

Cleft sentence (розщеплене речення) – це спеціальна конструкція, що допомагає робити акцент на певній частині речення. Це схоже на ситуацію, коли ви вказуєте пальцем на щось і кажете: «Ось саме це!». 

Cleft sentences в англійській мові здебільшого використовуються для акцентування двох важливих елементів:

• підмета (subject) – це той, хто виконує дію (або є виконавцем у реченні); 

• додатка (object) – це об'єкт дії або той, на кого чи на що ця дія спрямована.

Тобто при використанні cleft sentences, наша мета – змістити акцент із загального контексту на конкретний елемент. Наприклад, якщо ми хочемо, щоб співрозмовник зрозумів, хто саме виконав дію, зробимо акцент на підметі. А якщо хочемо виділити, що саме було зроблено або на чому зосереджена дія, наголошуємо на додатку. Розглянемо приклади. 

1. Olena baked a cake. – Олена спекла пиріг.

2. It was Olena who baked a cake. – Це саме Олена спекла пиріг.

3. It was the cake that Olena baked. – Це був саме той пиріг, який спекла Олена.

Перше речення – просте стверджувальне. Воно не наголошує на жодній із його частин. Ми просто дізнаємося, що відбулася подія – спечений пиріг – і що цю дію виконала саме Олена. У другому реченні акцент робиться на Олені (на підметі), щоб підкреслити, що це саме вона спекла пиріг (можливо, щоб виправити непорозуміння чи уточнити інформацію). У третьому реченні наголос на пирозі (на додатку), тобто підкреслюється, що це саме той пиріг, який спекла Олена.

Тож чому варто використовувати cleft sentences? По-перше, для ясності, щоб уникнути непорозумінь, а по-друге – для уточнення деталей.
 

 

Типи cleft sentences та їх структури 

Якщо cleft sentences – це інструмент для акцентування, то різні типи таких речень – способи висловити думку. Нижче розглянемо найпопулярніші з них, а також як вони працюють у різних ситуаціях. 
 

It-cleft sentence 

Це найбільш поширений тип cleft sentences. Розщеплюючи речення за допомогою конструкції з it, ми переносимо акцент на підмет або додаток і робимо його центром уваги. Нижче наведено структуру такого речення. 

It + to be + subject/object + relative pronoun (who/which/that) + the rest

• It – слово, яке завжди використовується на початку it-cleft речення. Воно допомагає вказати на те, що акцент буде на наступній частині речення.

• To be – форма дієслова «бути» (am, is, are, was, were, will). Воно змінюється відповідно до підмета або додатка та узгоджується з часом, що підкреслюється. 

• Subject – підмет (хто зробив дію), object – додаток (що було зроблено або з чим була пов’язана дія). 

• Relative pronoun – відносний займенник, який поєднує акцентовану частину з рештою речення. Who використовується для людей, which – для речей, that – універсальний варіант для обох випадків. 

• The rest – решта інформації, що деталізує або роз’яснює ситуацію. 

Перейдемо до прикладів. 

 

Також it-cleft можуть використовуватися у питальних реченнях, хоч це і не дуже поширено. У таких випадках структура cleft sentences зазвичай залишається такою ж, але змінюється порядок слів для утворення запитання, бо на перше місце виноситься необхідна форма дієслова to be. 

• Is it what you wanted? – Це те, чого ти бажаєш? 

• Was it Lenny who helped you? – Це був Ленні, хто допоміг тобі? 

• Is it the flowers that she sent you? – Це ті квіти, які вона тобі надіслала? 
   

What-cleft sentence 

Цей тип cleft sentences дозволяє перенести акцент на саму дію чи результат дії. Інакшими словами, ми фокусуємось не на тому, хто щось зробив, а на тому, що саме сталося або було виконано. Речення починається зі слова what, яке функціонує як відносний займенник, а далі йде дія або її результат. Така конструкція cleft sentences дає змогу підкреслити основну суть або зміст речення. 

What + subject + verb + to be + the rest

• What – вказує на те, про що говориться, та акцентує увагу на конкретному елементі. 

• Subject – підмет (хто/що виконує дію). 

• Verb – дієслово, що вказує на дію або стан. 

• To be – дієслово-зв’язка, що допомагає пов’язати підмет та решту речення. 

Розглянемо цю структуру cleft sentence на прикладі. 

1. I need a new laptop. – Мені потрібен новий ноутбук. 

Це просте, пряме речення, яке повідомляє про потребу в новому ноутбуці. У ньому немає спеціальних акцентів і всі частини речення рівнозначні. 

2. What I need is a new laptop. – Те, що мені потрібно, – це новий ноутбук. 

Це зразок what-cleft sentence, яке використовується для акцентування уваги на конкретній частині речення – в цьому випадку на тому, що саме потрібно – новий ноутбук.

 

Також зверніть увагу, що у конструкції «What + subject + verb + to be + the rest», на місці to be може вживатися дієслово, яке матиме різні форми. 

1. Ving (герундій) – якщо основне дієслово у реченні вжито у тривалому часі або слідує за дієсловом, що вимагає герундія. 

• They love dancing till dawn. – Вони люблять танцювати до світанку. 

• What they love is dancing till dawn. – Що вони люблять, – танці до світанку. 

2. To V (інфінітив з часткою to) – якщо основне дієслово потребує інфінітива. 

• They decided to join the volunteer program. – Вони вирішили приєднатися до волонтерської програми. 

• What they decided is to join the volunteer program. – Те, що вони вирішили, – приєднатися до волонтерської програми. 

3. Bare infinitive (інфінітив без частки to) – в усіх інших випадках, коли дієслово в основному реченні не вимагає ані герундія, ані інфінітива з to. 

• What she did was reveal the truth. – Те, що вони зробила, – виявила правду. 

• What his job requires is adapt to changing situations. – Те, чого вимагає його робота, – адаптування до мінливих ситуацій. 

У питальних what-cleft sentences працює такий самий принцип, як і в звичайних cleft sentences, з тією різницею, що змінюється порядок слів для запитання. Тобто відмінність між стверджувальними та питальними cleft sentences лише в тому, як слова розташовані, і немає окремої спеціальної структури для питальних речень. 

• What is it that bothers you? – Що саме тебе турбує? 

• What was it that made you leave? – Що саме змусило тебе піти? 

• What was it that happened? – Що саме трапилося? 
   

 

Інші види cleft sentences 

Розщеплені речення – це не лише it-cleft та what-cleft. Існують і інші варіанти, які також допомагають акцентувати увагу на певних частинах речення. Давайте розглянемо деякі з них. 

 

Порівняння cleft sentence з іншими способами створення акценту в реченні 

Коли ми хочемо звернути особливу увагу на щось у реченні, cleft sentences стають нашими основними інструментами для акцентування. Але що робити, якщо цього недостатньо і хочеться надати мовленню ще більшого емоційного забарвлення? Тут нам на допомогу приходить інверсія – граматичний прийом, який не лише зміщує фокус, але й додає реченням певної драматичності. 
 

Інверсія чи cleft sentence? 

Інверсія (inversion) – це зміна звичайного порядку слів у реченні. Нагадаємо, що у більшості англійських речень звичайний порядок слів – підмет перед дієсловом. Інверсія ж дозволяє міняти слова місцями, щоб зробити акцент на певній частині мови. Зазвичай це додає емоційності чи навіть драматичності контексту. Розглянемо приклад: 

I’ve never seen such a view. – Я ніколи не бачив такої панорами. 

Переписавши речення з інверсією, отримуємо: 

Never have I seen such a view. – Ніколи я не бачив такої панорами. 

Тут акцент зміщується на слово never (ніколи), підкреслюючи, що це було вражаюче рідкісне явище для мовця. 

Інверсія та cleft sentences часто виконують схожу функцію, але обираються залежно від контексту та мети акцентування. Інверсія часто використовується для підсилення емоційної складової речення, у той час як cleft sentences підходять, коли потрібно уточнити або виокремити конкретну інформацію, особливо в офіційній або письмовій мові. 

Щоб наочно зрозуміти, як працюють обидва способи, подивімося на приклади. 

 

В інверсії ми змінили звичний порядок слів, щоб розпочати з фрази «by the lake». Такий прийом одразу спрямовує увагу на місце дії – біля озера. Він також підсилює драматичність і допомагає візуалізувати сцену, підкреслює обставини або ж настрій. 

У cleft sentence ми використали конструкцію «It was... that…» для виділення саме того, на що хочемо зробити акцент. У цьому випадку ми акцентуємо увагу на предметі дії – старому дубі, а не на, власне, дії чи місці. Cleft sentence допомагає чітко ідентифікувати основний об'єкт, який зазнав змін, що може бути корисним для ясності та зрозумілості. 
 

Підсилювальні прислівники 

У випадках коли акцент слід зробити на емоційному забарвленні або інтенсивності, на допомогу приходять підсилювальні прислівники (intensifying adverbs). Найпоширенішими прикладами серед них є такі слова: 

 

Підсилювальні прислівники не змінюють структуру речення так істотно, як це роблять cleft sentences, проте допомагають передати відтінок смислового навантаження речення у більш м’який спосіб. Далі розглянемо декілька прикладів, які демонструють різницю між використанням cleft sentences і підсилювальних прислівників. 

• What she wanted was a peaceful evening. – Те, чого вона хотіла, – це спокійний вечір.
  Тут what-cleft виділяє спокійний вечір як центральний предмет бажання, чітко фокусуючи увагу на цьому.

• She just wanted a peaceful evening. – Вона лише хотіла спокійного вечора.
  Підсилювальний прислівник just передає думку, що її бажання було незначним або навіть мінімальним – їй не потрібно було нічого надзвичайного, лише спокійний вечір.

• It was his honesty that impressed her the most. – Саме його чесність вразила її найбільше.
  Використання it-cleft робить чесність єдиним і головним аспектом, який вразив її.

• His honesty really impressed her. – Його чесність дійсно вразила її.
  Підсилювальний прислівник really додає ваги враженню, але увага розподілена по всьому реченню. 
   

Вправа на закріплення cleft sentences 

Перетворіть речення на cleft sentences (it-cleft або what-cleft), щоб підкреслити виділену частину. Для підказки натисніть на відповідне речення.

They met at the cafe yesterday. (It)

It was at the cafe that they met yesterday.

He bought a new book yesterday. (What)

What he bought yesterday was a new book.

They won the championship. (It)

It was the championship that they won.

We need patience to solve this. (What)

What we need to solve this is patience.

Last week, I saw him at the market. (It)

It was last week that I saw him at the market.

We love chocolate the most. (What)

What we love the most is chocolate.

 

FAQ 
 

1. Що таке cleft sentence? 

Cleft sentence (розщеплене речення) – це тип структури речення, що використовується для того, аби виділити певну частину інформації та підкреслити її. У cleft sentences інформація поділяється на дві частини, завдяки чому вдається привернути увагу до конкретного слова чи фрази. 
 

2. Коли використовуються cleft sentence? 

Найчастіше вони використовуються, коли необхідно підкреслити певну частину інформації, зробивши її помітнішою у розмовній чи письмовій мові. Також cleft sentence ефективні для уточнення підмета чи додатка. 
 

3. Які бувають основні типи cleft sentences? 

Існує два основних типи cleft sentences: it-clefts та wh-clefts. У свою чергу wh-clefts включають у себе what-clefts (акцентування на підметі чи ідеї, що обговорюється), who-clefts (на особі, що виконала дію), where-clefts (на географічній або фізичній локації). 
 

4. Cleft sentences використовуються більше у формальній чи неформальній мові? 

Дуже поширене використання cleft sentence для академічних, професійних і літературних контекстів, зокрема для есе, звітів, презентацій. У повсякденному спілкуванні люди намагаються спрощувати свою мову і звучати природніше, тому популярнішими у вживанні є прості речення. Однак у неформальному мовленні cleft sentences також зустрічаються, власне, для внесення ясності чи акцентуванні на важливій інформації.